Головне управління
МНС України

З настанням тепла, до Головного управління МНС України в Полтавській області від населення Полтавщини почали надходити звернення різного характеру пов’язаних з весняним таненням снігу та можливістю водопілля. Особливо від жителів міста Кременчука та передмістя, які занепокоєні чутками про аварійний стан Кременчуцької ГЕС, що може зруйнуватися під час збільшення води внаслідок льодоходу та танення льоду. Як зазначив заступник начальника Головного управління МНС України в Полтавській області Володимир Біленко: «На виконання плану органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2010 році, затвердженого на обласній комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол №4 від 18 лютого 2010 року) працівниками територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки проведена перевірка стану гідроспоруд, водосховищ, ставків, меліоративних систем та об’єктів, які знаходяться в зоні можливої шкідливої дії паводка, льодоходу та повені. Під час цих перевірок були непоодинокі звернення громадян щодо можливих затоплень в результаті руйнацій або небезпечної експлуатації Кременчуцької ГЕС. Щоб спростувати ці перестороги населення, групою працівників Головного управління МНС у Полтавській області був здійснений виїзд на Кременчуцьку гідроелектростанцію для встановлення реального стану справ по безпечній її експлуатації та шкідливої дії паводку та льодоходу в 2010 році».
Хоча Кременчуцька ГЕС відноситься до Кіровоградської області, керівництво гідроелектростанції, з метою усунення панічних настроїв населення щодо можливого затоплення їх осель, дало згоду на зустріч з працівниками Головного управління МНС у Полтавській області, щоб ті мали змогу особисто переконатися у безпечності роботи ГЕС та надійному технічного стану греблі. На чолі з заступником начальника ГУ МНС у Полтавській області Володимиром Біленко працівники Головного управління обстежили гідроспоруди та поспілкувалися з провідними фахівцями та керівництвом ГЕС.
Будівництво Кременчуцької ГЕС було розпочато у травні 1954 року. 3-го жовтня 1959 року затоплено котлован основних споруд і перекрито основне русло Дніпра. Це дозволило зробити необхідний підпір води і 5 грудня 1959 року поставити перший гідроагрегат під промислове навантаження. Протягом грудня 1959 року другий і третій гідроагрегати було підключено до мережі. На повну потужність Кременчуцьку ГЕС було введено у жовтні 1960 року. В 2009 році виповнилося 50 років з моменту пуску першого гідроагрегату.
Як повідомив директор Кременчуцької ГЕС Станіслав Кудлай: «До нас за останній час надходить дуже багато листів від жителів Полтавської області, особливо від мешканців Кременчука та населених пунктів, що розташовані нижче від Кременчуцької ГЕС за течією р. Дніпра. Це зрозуміло, бо людей хвилює можливість наслідків повені, тому що в пресі піднімають чутки, що буде повінь, яка за своїми масштабами має перевищити повінь 1970 року, яка була сама велика в минулому столітті. На сьогоднішній день у нас немає офіційного прогнозу від гідрометслужби, але термінові прогнози, на період до 15 діб, говорять проте, що, навіть, за наявності сьогоденних снігових запасів, приводу для хвилювання немає. Дійсно, запаси снігу великі, але ж сніг тане поступово, земля зараз мерзла. Погода сприяє цьому, вдень - пригріває сонечко, починається танення, вночі мороз - вода вимерзає, вранці невеликий туман, який також з’їдає частину снігових запасів, так що до початку льодоставу відповідна кількість снігу буде знищена. Крім того ведеться підготовка водосховищ для прийняття та пропуску можливих притоків води. По терміновим прогнозам, біля греблі Київської ГЕС планується приплив в порядку 6 тис. куб. метрів води за секунду, бічна приточність Дніпра після греблі Київської ГЕС буде становити 2 тис. куб. метрів на секунду. Тобто, біля Кременчуцької ГЕС очікується проточність порядку 8 тис. куб. метрів на секунду. Бічна проточність нашої ГЕС не значна - 300 куб. метрів на секунду. І на фоні всіх розходів, це не велика цифра, щоб її надто серйозно сприймати до уваги. На сьогоднішній день вільна ємкість Кременчуцького водосховища становить більше 6 млд. куб. метрів, тобто ми можемо прийняти велику кількість води».
Періодичність виконання поточних та капітальних ремонтів на Кременчуцькій ГЕС встановлена згідно ГКД 34.20.661-2003 «Правила організацій технічного обслуговування та ремонту обладнання, будівель і споруд електростанцій та мереж». Поточні ремонти виконуються кожен рік, у капітальному ремонті гідроагрегати перебувають один раз на 5 років. За всю історію експлуатації зриву графіку поточних та капітальних ремонтів не було.
На Кременчуцькій ГЕС з 26.08.04р була введена в експериментальну експлуатацію, а з 26.08.05 р. експлуатується постійно Автоматична Система Контролю Гідротехнічних Споруд, яка виконує такі задачі як збір і зберігання даних від вимірювальних перетворювачів - датчиків, обробка даних натурних спостережень, прийом даних від автономних концентраторів та інших пристроїв по каналах зв’язку, статичний аналіз даних, імітація аварійних ситуацій для тестування системи і тренажу, зв’язок з зовнішніми і комп’ютерними системами каскадного рівня.
«Автоматична система контролю призначена для збору інформації від датчиків, обробки інформації та передачі інформації на сервер, так званого мозку автоматичної системи інформації, потім вона надходить до станцій, де сидять оператори та спостерігають за всіма змінами в показниках. Вся гідротехнічна споруда поділена на окремі споруди, що обладнані датчиками різних типів, від яких щогодини надходять дані. Я здійснюю нагляд за обладнанням автоматичної системи Кременчуцької ГЕС та безпечністю гідротехнічних споруд» - зазначив інженер автоматичної системи контролю Кременчуцької ГЕС Андрій Ліненко.
Обстеження гідротехнічних споруд виконується планово (раз на п’ять років) «Міжвідомчою комісією з обстеження гідротехнічних споруд» у порядку та обсягах визначених нормативними документами ГКД 34.03.106-2003 «Безпека гідротехнічних споруд і гідромеханічного обладнання електростанцій. Положення про галузеву систему нагляду» та ГКД 34.21.342-2003 «Типова технічна програма обстеження гідротехнічних споруд та гідромеханічного обладнання електростанцій». Останнє обстеження виконувалось в листопаді 2009 року. По результатам роботи комісії, стан гідротехнічних споруд знаходиться в задовільному стані. Також щорічно водолазною групою Дніпродзержинської ГЕС виконується підводне обстеження гідротехнічних споруд Кременчуцької ГЕС. Контроль рівня води верхнього та нижнього б’єфів на Кременчуцькій ГЕС ведеться цілодобово з фіксацією рівня в ручному режимі кожну годину та в автоматичному з постійною фіксацією. Також моніторинг рівня верхнього б’єфу виконує Світловодська гідрометобсерваторія, яка в свою чергу знімає данні два рази на добу з п’яти постів в різних містах водосховища.
У випадку надзвичайних ситуацій Кременчуцька ГЕС діє згідно плану ліквідації аварійної ситуації, яким визначено порядок оповіщення оперативногочергового цивільної оборони області та органів місцевого самоврядування, які в свою чергу виконують оповіщення, та в разі необхідності евакуацію населення. Начальник штабу цивільної оборони Кременчуцької ГЕС Анатолій Охотний відмітив: «В кінці 90-х років згідно Директиви ЦО та вказівок Міністерства надзвичайних ситуацій було введено по каскаду всіх гідростанцій апаратуру оповіщення на випадок виникнення надзвичайної ситуації пов’язаної з можливим катастрофічним затопленням, що по сей час працює і щоденно перевіряється начальником зміни станції у відведений час по різних каналах. У разі прориву греблі або катастрофічного підтоплення негайно сповіщаються чергові МНС Полтавського, Кіровоградського управлінь, міста Києва і негайно прийматимуться відповідні заходи по локалізації надзвичайної ситуації».
«Крім того продовжується спускання води у водосховищі до мінімальної відмітки. -Додав директор Кременчуцької ГЕС Станіслав Кудлай, - На період повені будуть працювати 12 гідроагрегатів для пропуску води, а у разі неспроможності пропустити весь потік, можуть бути додатково задіяні ще до 10-ти затворів водяної греблі. Максимальні витрати води, які ми можемо забезпечити складають 26 тис. куб. метрів за секунду - це значно більше ніж прогнозується гідрометеослужбою зараз. Тому, я вважаю, що підстав для паніки немає».

Центр пропаганди ГУМНС України
в Полтавській області